Облігація (лат. obligatio — зобов'язання; англ. bond — довгострокова, note — короткострокова) — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу з виплатою певного доходу або передати йому майно, надати послуги.
Облігації — один із найдавніших цінних паперів та способів залучення грошових коштів чи покриття дефіциту бюджету.
Облігації можна класифікувати за різними ознаками.
Заставна облігація — облігація, що забезпечена заставою будь-якого рухомого майна чи іпотекою нерухомого майна емітента чи третіх осіб. Заставні облігації розрізняються за типом забезпечення.
Фінансування із використанням облігацій, забезпечених закладними під нерухомість, мало широкий вжиток на початку ХХ сторіччя. В той час відбувалося інтенсивне нарощування основних виробничих фондів, та компанії використовували їх як забезпечення. Це було характерно для залізниць, в тому числі для України та Росії. Проте в подальшому виявилося, що застава нерухомості не страхує інвестора від втрати своїх капіталів в разі банкрутства емітенту. Реалізація такої нерухомості виявилася доволі складним завданням. В подальшому більшість корпорацій відмовилася від такого виду забезпечення. В США використовуються в енергетичній та транспортній промисловості.
Папери емітуються з метою купівлі устаткування чи машин. Часто використовуються транспортними компаніями (авіаційними та залізничними). При цьому титул власності за майном, що купується, передається довіреній особі, емітент стає власником лише після погашення емісії. У разі припинення поточних платежів по облігаціях, довірена особа продає майно, та ліквідує заборгованість, не вдаючись до банкрутства емітенту. При цьому розмір займу, що погашається перевищує розмір амортизації по забезпеченню, таким чином чим довше облігації в обігу, тим менший за ними ризик.
В цьому випадку забезпеченням стають цінні папери, що є в наявності у емітента. При цьому вартість цінних паперів має перевищувати об'єм заборгованості приблизно на 30 %. Такі облігації емітуються доволі рідко. Зазвичай об'єктами застави виступають паперами дочірніх підприємств.
Цей вид облігацій випускається під забезпечення вже виданих іпотечних кредитів. Проходить це таким чином: фінансова організація видає кредити під нерухомість, після чого емітує облігації, забезпеченням яких виступають платежі за цими кредитами. Фактично це варіант сек'юрітизації заборгованості.
В Україні такі облігації випускаються як Іпотечні облігації.
Цей тип облігацій також є прикладом сек'юрітизації заборгованості. Забезпеченням за такими облігаціями стають очікувані фінансові потоки, частіше за все це платежі за виданими кредитами. Типовий приклад: банк або інша фінансова компанія видає кредит. Після чого такі кредити з'єднують у пул, та вкладають в спеціально створений трастовий фонд. Цей фонд емітує облігації, забезпеченням яких виступають майбутні платежі в фонд за виданими кредитами.
Цей тип облігацій часто використовується в країнах Латинської Америки.