Казначейський квиток зі складними відсотками (англ. Compound Interest Treasury Note) — особливий тип цінних паперів, випущених Казначейством США в 1863 і 1864 роках.
Будучи по суті борговим зобов'язанням, емітованим в розпал Громадянської війни для покриття бюджетного дефіциту, даний казначейський квиток також був законним платіжним засобом, де-факто, одним з видів паперових грошей, що перебували у вільному обігу. Був випущений у кількох номіналах — $10, $20, $50, $100, $500 та $1000. Вони припускали нарахування відсоткового прибутку у розмірі 6% річних, з перерахунком раз на пів-року. Встановлений казначейством термін погашення — 3 роки. Через відсутність ефективної інвестиційно-банківської діяльності внаслідок військових дій, ці цінні папери дозволяли уряду розподіляти боргові зобов'язання кредиторам безпосередньо у вигляді законних платіжних засобів, покладаючись на те, що зацікавлені сторони виведуть їх з вільного обігу, з метою отримання відсотка після настання строку платежу. Таким чином, емісія казначейських квитків зі складними відсотками не відбивалася на грошової інфляції так, як це відбувалося з випуском квитків Сполучених Штатів.
Для інвесторів того часу було звичною справою отримувати підсумковий відсоток за піврічними платіжними купонами. Випуск даного типу цінних паперів був інноваційним, оскільки підсумковий відсоток виплачувався лише в день погашення, проте існувала можливість отримати певну суму грошей за складними відсотками, які підвищувалися раз в пів-року. На звороті кожного квитка була відтиснута інформація про те, скільки і коли власник квитка міг би отримати.