Сидорівський замок Замок Калиновських | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Сидорівський замок | ||||
49°00′10″ пн. ш. 26°10′13″ сх. д. / 49.00278° пн. ш. 26.17028° сх. д. | ||||
Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення | |||
Країна |
| |||
Розташування | Сидорів, біля Гусятина | |||
Архітектурний стиль | Пізній ренесанс, | |||
Матеріал | кам'яний | |||
Перша згадка | 1640-ві рр. | |||
Будівництво | 1640 рр — | |||
Стан | руїна | |||
![]() ![]() Сидорівський замок (Україна) | ||||
Сидорівський замок у Вікісховищі? |
Си́дорівський за́мок — оборонна споруда середини XVII ст., пам'ятка архітектури місцевого значення. Розташований в селі Сидорів, приблизно сімома кілометрами південніше районного центру Гусятин Тернопільської області. Зведений на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою, з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття шляхтичем Марціном Калиновським з відомої та могутньої на той час родини Калиновських гербу Калинова. Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму. Довжина замку з півдня на північ 178 метрів, а з заходу на схід лише 30 метрів. Замок був сильно пошкоджений під час турецької навали 1672 року, потім відновлювався. З початком XVIII століття втратив оборонне значення, занепав і потроху руйнувався аж до наших часів.
Історія Сидорівського замку пов'язана насамперед з родиною Калиновських гербу Калинова.
Рід походить від Анджея (Єнджея) Калиновського (1465–1531). Його правнук — генерал подільських земель Валентій Александер Калиновський, дружина В. А. Калиновcького — Ельжбета Струсь. Вони мали 3-х синів, з яких наймолодший Марцін (Мартин) став польним гетьманом коронним, а після смерті братів успадкував багато земель на Поділлі: Вінницю, Умань. В Сидорові був родовий замок. Тут гетьман Марцін Калиновський на острівці, утвореному річками Суходіл та Слобідка, наказав поставити на горі в 1640 р. кам'яний замок.
Замок мав форму острівця та розміри 30 на 178 метри.
1672 року замок був взятий турками, 1673-го відвойований коронним військом. 3 роки тут був комендантом Ян-Самуель Хшановський (з дружиною Анною пізніше відзначилися при обороні Теребовлі в 1675 р.). Я.-С. Хшановський залишив замок, його знову зайняли турки, які значно знищили замок. Пізніше замок відбудовувався за сприяння ще один нащадок роду — кам'янецького каштеляна Марціна Калиновського (? — 1738), який сприяв будівництву тут незвичайного за архітектурою костелу (обидва Марціни Калиновські були поховані в ньому). Після смерті Людвіка Калиновського Сидорів перейшов до його доньки Теклі, яка була одружена з Бєльським, пізніше до її доньки Анелі М'ячинської.
На початку XIX ст. замок купив Ігнацій Пайґерт і таким чином Сидорів перейшов до родини Пайґертів, якій належав до 1941 р. Поет та художник Юзеф Пайгерт мав тут величезну бібліотеку. Останні з родини Пайгертів не дбали про замок і він почав занепадати.
Південно-східна частина замку повністю зруйнована. Найкраще збереглась північна частина замку, де домінує двоярусна трикутна в плані та дещо закруглена ззовні дозорна башта. В стіни, що йдуть з обох боків від дозорної башти, вбудовані 2 напівкруглі двоярусні бастії. Також збереглася в напівзруйнованому стані південна напівкругла 2-ярусна бастея з в'їздною аркою та контрфорсами.