Ю́нкери (нім. Junker, від Juncherre, Jungherr, «молодий пан», «молодик») — у ХІХ — ХХ столітті німецькі шляхтичі-землевласники (переважно, колишнє сільське заможне лицарство, зем'яни) в регіоні на схід від Ельби, насамперед в Пруссії. Предикат при звертанні: ч. Junker (Jkr.), ж. Junkfrau (Jkfr.). У Нідерландах юнкер (нід. Jonkheer) — нижчий дворянський титул, рівний британському есквайру.

Історія юнкерства в Німеччині

Маєток Зеллендорф (Бранденбург).
б. 1860. Худ. Александр Дункер

Історично, юнкери як поміщицький клас тримали в своїх руках бюрократичний державний апарат Німецької імперії, формуючи його контингент і проведену політику аж до настання епохи формування промислової буржуазії. З розвитком капіталістичних відносин юнкерство починає вступати в конфлікт і з цим класом, і з одночасно зростаючим класом робітників. У результаті в XIX столітті оригінальний термін починає використовуватися в соціально-економічній лексиці в більш широкому сенсі. Спочатку ліберали, соціалісти й марксисти використовують його в полеміці з консервативними опонентами з поміщицько-буржуазних класів; із часом останні починають використовувати його і як самоназву. Як похідне від терміну «юнкери», утворюється поняття юнкерський парламент нім. Junkerparlament — кличка, що була дана ландтагу 1848 року. Найвідомішим провідником політики юнкерства був Отто фон Бісмарк.

Література


У цій статті використовується матеріал з статті Вікіпедії Юнкер (аристократ), який випущений під Creative Commons Attribution-Share-Alike License 3.0.