Історія
Це один з найстаріших набоїв для гвинтівок сучасності і, ймовірно, найстаріший з тих, що досі широко використовують у військових цілях. Слід зауважити, що балістика боєприпасу 7,62×54 мм R мм належить до числа найбільш вивчених. Єдиним набоєм схожих розмірів і так само поширений зараз є лише набій 7,62×51 мм НАТО.
1891—1917
Розроблений в 1891 році, був прийнятий як боєприпас до трилінійної гвинтівки Мосіна.
Спочатку набій виготовляли з нікелево-мідною плакованою кулею з тупокінцевою (закругленою) головкою, яка важила 13,6 г і була 30,8 мм завдовжки, кріпилась в шийці гільзи за допомогою трьох упорних заглиблень. У 1908 році в Росії була впроваджена загострена форма кулі вагою в 9,6 г, і патрон отримав позначення М91/08.
У 1916 році на озброєння Російської армії прийнятий патрон 7,62×54 мм з бронебійною кулею Кутового.
Після 1917
У зв'язку з розробкою нових збройних систем радянські конструктори-зброярі модернізували патрон. Після модернізації в 1930 році патрон отримав позначення М1908/30.
Клеймо на патроні для кулемета ШКАС. Завод № 529 Нова Ляля
На початку 1930х для авіаційного кулемета ШКАС під керівництвом Н. М. Єлізарова були розроблені патрони, які мали трасуючі, запальні і комбінованої дії бронебійно-запальні кулі, здатні запалювати бензинові баки, захищені бронею. У цих набоях для запобігання руйнації (демонтажу) при величезному темпі стрільби в 30-50 пострілів на секунду були потовщені стінки гільзи, посилено кріплення капсуля в гнізді, запроваджений подвійний кільцевий обтиск кулі в дульці гільзи. На дні гільзи патронів для кулеметів ШКАС, крім стандартних позначень, ставилася буква «Ш». Капсуль пофарбований у червоний колір. В іншому забарвлення стандартне для відповідних типів куль. Набої, призначені для піхотної зброї, в кулеметах ШКАС використовувати не можна. Патрони до кулемету ШКАС стали першими у світі спеціальними авіаційними патронами.
У 1943 році на основі набою був створений проміжний патрон 7,62×41 мм, згодом 7,62×39 мм.
Ці набої досі використовують в армії як боєприпаси до кулеметів ПК, ПКМ і снайперських гвинтівок СВД, СВД-С, СВУ. Крім Радянського Союзу, набій М1908/30 виготовляли в багатьох країнах не лише у військових цілях, але і для полювання.
Номенклатура набоїв
Снайперська куля 7Н1 в перетині
- 7,62 Б-30 гл (Індекс ГАУ — 57-Б-222) (1930) — патрон з бронебійної кулею Б-30 і латунною гільзою
- 7,62 Б-32 гж (Індекс ГАУ — 57-БЗ-323) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і біметалевою гільзою
- 7,62 Б-32 гж (Індекс ГРАУ — 7-БЗ-3) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і біметалевою гільзою
- 7,62 Б-32 гл (Індекс ГАУ — 57-БЗ-322) (1932) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і латунною гільзою
- 7,62 Б-32 гс (Індекс ГРАУ — 7-БЗ-3-01) — патрон з бронебійно-запалювальною кулею Б-32 і сталевою гільзою
- 7,62 БЗТ гл (Індекс ГАУ — 57-БЗТ-322) — патрон з бронебійно-запально-трасуючою кулею БЗТ і латунною гільзою
- 7,62 БП (Індекс ГРАУ — 7Н26) — набій з бронебійною кулею БП (7БМ4). Призначений для враження відкрито розташованої живої сили супротивника в бронежилетах ІІІ рівня захисту на відстані до 600 м, а також знищення одиночних та гуртових цілей (обслуги гранатометів та ПТКРС) та інших неброньованих або легкоброньованих цілей на відстанях до 1000 м при стрільбі з 7,62-мм кулеметів та снайперських гвинтівках СВД. Куля набою 7Н26 при збережені маси та розмірів штатної кулі 57-Н-323С за рахунок конструктивних особливостей забезпечує на 15 % кращу бронепробивність в порівнянні з 7Н13. Набій 7Н26 має біметалеву гільзу. Куля без фарбування.
- 7,62 БО («Бегущий олень») — спортивний боєприпас з полегшеною кулею для змагань з кульової стрільби
- 7,62 БТ гл (Індекс ГАУ — 57-БТ-322) — патрон з бронебійно-трасуючою кулею БТ і латунною гільзою
- 7,62 БТ гж (Індекс ГРАУ — 7БТ1) — патрон з бронебійно-трасуючою кулею БТ-90 і біметалевою гільзою
- 7,62 Д гж (Індекс ГАУ — 57-Д-423) — патрон з важкою (далекобійної) кулею Д і біметалевою гільзою
- 7,62 Д гл (Індекс РАУ — 57-Д-422) (1930) — патрон з важкою (далекобійної) кулею Д і латунною гільзою
- 7,62 З гл (Індекс ГАУ — 57-З-322) — патрон із запалювальною кулею З і латунною гільзою
- 7,62 Л гж (Індекс ГАУ — 57-Н-223) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і біметалевою гільзою (поставляється в обіймах)
- 7,62 Л гж (Індекс ГАУ — 57-Н-323) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і біметалевою гільзою
- 7,62 ЛЗ (Індекс ГАУ — 57-Н-323У) — патрон з легкою кулею Л і зниженим вагою заряду пороху, дозвуковой, для безшумної стрільби (Початкова швидкість: 285—295 м/с)
- 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-221) — патрон з легкою кулею Л з мельхіорової оболонкою і латунною гільзою (поставляється в обіймах)
- 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-222) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і латунною гільзою (поставляється в обіймах)
- 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-321) — патрон з легкою кулею Л з мельхіорової оболонкою і латунною гільзою
- 7,62 Л гл (Індекс ГАУ — 57-Н-322) — патрон з легкою кулею Л з біметалевою оболонкою і латунною гільзою
- ЛПС — набої призначені для враження живої сили та вогневих засобів супротивника. Набій створений для заміни набоїв з легкою кулею (Л) та свинцевою серцевиною. Куля зі сталевою серцевиною (ЛПС) має біметалеву оболонку та серцевину з низьковуглецевою м'якої сталі марки 10, що підвищує пробивну дію кулі. В 1989 році почалось серійне виробництво набоїв з кулею СТ-М2. Куля має термозміцнену серцевину більшею в порівнянні з ЛПС масою та 1,5 разів кращу пробивність. До 1978 року включно вершинка кулі ЛПС фарбувалась в сріблястий колір, після 1978 року вершинка кулі не фарбована.
- 7,62 ЛПС гж (Індекс ГАУ — 57-Н-223С) — набій з легкою кулею ЛПС зі сталевою серцевиною і біметалевою гільзою (поставляється в обіймах)
- 7,62 ЛПС гж (Індекс ГАУ — 57-Н-323С) — набій з легкою кулею ЛПС зі сталевою серцевиною і біметалевою гільзою
- 7,62 ЛПС гс (Індекс ГАУ — 57-Н-223С-01) — набій з легкою кулею ЛПС зі сталевою серцевиною і сталевою гільзою
- 7,62 П гл (Індекс ГАУ — 57-П-322) — патрон з пристрілювальний кулею П і латунною гільзою
- 7,62 ПЗ гж (Індекс ГАУ — 57-ЗП-323) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і біметалевою гільзою
- 7,62 ПЗ гж (Індекс ГРАУ — 7-ЗП-2) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і біметалевою гільзою
- 7,62 ПЗ гл (Індекс ГРАУ — 57-ЗП-322) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і латунною гільзою
- 7,62 ПЗ гс (Індекс ГРАУ — 7-ЗП-2-01) — патрон з пристрілювально-запальною кулею ПЗ і сталевий гільзою
- 7,62 ПП гж (Індекс ГРАУ — 7Н13) — набій з кулею підвищеної пробивності ПП і біметалевою гільзою. Призначений для враження живої сили супротивника. Може бути використаний в кулеметах та снайперських гвинтівках. Має повністю спряжену з набоєм ЛПС траєкторію при поліпшених показниках пробивності за рахунок вдосконалення форми та заміни матеріалу серцевини.
- 7,62 ПП гс (Індекс ГРАУ — 7Н13-01) — патрон з кулею підвищеної пробиваемости ПП і сталевою гільзою
- 7,62 СНБ (Індекс ГРАУ — 7Н14) — гвинтівковий снайперський набій з бронебійною кулею. Призначений для враження одиночних живих цілей та легкоброньованої техніки на відстані до 1000 м з гвинтівок СВД, СВДС, тощо. Є модернізованим варіантом снайперського набою 7Н1 — замість старої серцевини використовується нова, гострокінцева зі сталі У12А з додатковою термічною обробкою. При збереженні купчатості бою в набій додано бронебійні властивості набою СТМ (індекс 57-Н-323С). Не потребує додаткового пристрілювання після використання 7Н1. Найбільша відстань пробиття сталевого листа 5 мм завтовшки з ймовірністю не менше 80 % становить 650 м, а бронеплити марки 2П 5 мм завтовшки — 480 м. Куля без фарбування, коробки окрім напису «снайперські» (рос. снайперские) мають чорну смугу.
- 7,62 Т-30 гл (Індекс ГРАУ — 57-Т-322) — патрон з трасуючою кулею Т-30 і латунною гільзою
- 7,62 Т-46 гж (Індекс ГРАУ — 57-Т-323) — патрон з трасуючою кулею Т-46 і біметалевою гільзою
- 7,62 Т-46 гл (Індекс ГАУ — 57-Т-322) — патрон з трасуючою кулею Т-46 і латунною гільзою
- 7,62 Т-46 (Індекс ГРАУ — 7Т2) — патрон з трасуючою кулею Т-46
- 7,62 Т-46М (Індекс ГРАУ — 7Т2М) — патрон з трасуючою кулею Т-46М
- 7,62 Т-46М1 (Індекс ГРАУ — 7Т2М1) — патрон з трасуючою кулею Т-46М1
- 57-У-322 — патрон з посиленим зарядом і латунною гільзою
- 57-У-323 — патрон з посиленим зарядом і біметалевою гільзою
- 57-У-423 — патрон високого тиску
- 57-Х-322 — холостий патрон з латунною гільзою
- 57-Х-323 — холостий патрон з біметалевою гільзою
- 57-Х-340 — холостий патрон
- 57-НЕ-УЧ — навчальний патрон
- 7Н1 — снайперський набій для враження одиночних живих цілей та неброньованої техніки на відстані до 1000 м. Призначений для снайперських гвинтівок СВД та СВДС. Куля без фарбування.
Розміри патрона
Характеристики
Пробивна дія куль набою 7,62 × 54 мм R:
- Сталевий шолом пробивається кулею зі сталевою серцевиною на відстані 1700 м.
- Бронежилет IV класу захисту (за російським ГОСТ Р 50744-95) пробивається кулею зі сталевою серцевиною на відстані 200 м.
- Броня 7 мм завтовшки при куті зустрічі 90° пробивається бронебійно-запалювальною кулею на відстані 550 м.
- Бруствер з щільно утрамбованого снігу пробивається усіма типами куль на відстані 1000 м на глибину 70-80 см.
- Земляна перешкода з вільно насипаного супіщаного ґрунту пробивається усіма типами куль на відстані 1000 м на глибину 25-30 см.
- Сухі соснові бруси розмірами 20×20 см, скріплені в штабелях, пробиваються всіма типами куль на відстані 1200 м на глибину 20 см.
- Цегляна кладка пробивається усіма типами куль на відстані 200 м на глибину 10-12 см.
Зброя, що використовує патрон
- PSL
- Type 80
- АВС-36
- АЕК-999
- Гвинтівка Мосіна
- ВС-121
- ГШГ
- ДС-39
- ДП/ДПМ
- ДТ
- Кулемет «Максим»
- МС-74
- МЦ-116
- МЦ-116М
- МТ
|
- ПКП
- ПК/ПКМ
- РП-46
- СВТ (СВТ-38/СВТ-40/АВТ-40)
- СВ-98
- СРДС
- СГ-43/СГМ
- СВД
- СВК
- СВУ
- ШКАС
- С-49
- Кулемет Слостіна
- M-7,62x54
|
Порівняння з іншими гвинтівковими набоями
Порівняння з іншими гвинтівковими набоями кінця XIX — першої половини ХХ століть, що стояли на озброєнні:
Країна
|
Набій
|
Маса кулі, г
|
Початкова швидкість, м / с
|
Енергія кулі, Дж
|
Австро-Угорщина
|
8 × 50 мм R Mannlicher
|
16
|
530-620
|
2249-3041
|
Австрія
|
8 × 56 мм R
|
10
|
701-621
|
2504-2737
|
Угорщина
|
Аргентина
|
7,65 × 53 мм Argentino
|
10-14
|
650-830
|
2920-3509
|
Велика Британія
|
7,7 × 56 мм R
|
10-12
|
761-844
|
3265-3574
|
Німецька імперія
|
7,92 × 57 мм
|
11,7-12,8
|
800-820
|
3934-4096
|
Третій рейх
|
Греція
|
6,5 × 54 мм Манліхер-Шенауер
|
10,15-10,30
|
730-745
|
2704-2858
|
Данія
|
8 × 58 мм R
|
12,8
|
679-754
|
|
Італія
|
6,5 × 52 мм Манліхер-Каркано
|
10,5
|
661-700
|
2293-2572
|
Нідерланди
|
6,5 × 53 мм R
|
10
|
742
|
2780
|
Румунія
|
Російська імперія
|
7,62 × 54 мм R
|
9,7-11,7
|
786-865
|
3593-3779
|
СРСР
|
США
|
7,62 × 63 мм
|
10-14
|
760-890
|
3820-4042
|
Фінляндія
|
7,62 × 53 мм R
|
12
|
812
|
3960
|
Франція
|
8 × 50 мм R Лебель
|
12,8
|
730
|
3364
|
7,5 × 54 мм
|
9-11,7
|
790-850
|
3038-3650
|
Швейцарія
|
7,5 × 55 мм Шмидт-Рубін
|
8-13
|
750-910
|
3437-3700
|
Швеція
|
6,5 × 55 мм
|
6-10
|
780-970
|
2858-3440
|
Норвегія
|
Японія
|
6,5 × 50 мм Арисака
|
9
|
770
|
2615
|
7,7 × 58 мм Арисака
|
11
|
740
|
3190
|
Література
- Александр Поварёнков. Русский трёхлинейный патрон на охоте // журнал «Мастер-ружьё», № 61, апрель 2002. стр.8-10
- Отстрел патронов 7,62×54 мм R // журнал «Мастер-ружьё», № 78, 2003. стр.64-70
- Лёгкая образца 1908 года // журнал «Мастер-ружьё», № 12 (141), декабрь 2008. стр.44-49