5,45×18 мм | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() Набій 5,45×18 мм | ||||||||||||
Тип набою: | пістолет | |||||||||||
Країна-виробник: |
![]() | |||||||||||
Час експлуатації: | 1973—до тепер | |||||||||||
Було використано: |
МВС СРСР КДБ СРСР | |||||||||||
Історія виробництва: | ||||||||||||
Конструктор: | О.І. Бочин, А. Д. Денисова, Г.П. Шаміна, Л.С. Ніколаєва | |||||||||||
Час створення: | 1969—1970 | |||||||||||
Виробник: | ЦНДІ «Точмаш» | |||||||||||
Виготовлялось: | 1973—до тепер | |||||||||||
Характеристики | ||||||||||||
Тип гільзи | безфланцева, пляшкоподібна | |||||||||||
Вага набою, г | 4,8 | |||||||||||
Діаметр кулі, мм : | 5,63 mm (0,222 in) | |||||||||||
Діаметр шиї гільзи, мм : | 6,26 mm (0,246 in) | |||||||||||
Діаметр плеча гільзи, мм : | 6,26 mm (0,246 in) | |||||||||||
Діаметр фланця гільзи, мм : | 7,64 mm (0,301 in) | |||||||||||
Товщина фланця гільзи, мм : | 1,13 mm (0,044 in) | |||||||||||
Довжина гільзи, мм : | 18,03 mm (0,710 in) | |||||||||||
Довжина набою, мм : | 25,00 mm (0,984 in) | |||||||||||
Крок нарізів, мм: | 270 | |||||||||||
Тип капсуля: | Berdan або Boxer small pistol | |||||||||||
Максимальний тиск, МПа : | 175,00 MPa (25 382 psi) | |||||||||||
Вага кулі, г: |
2,4 (службовий) 2,68 (комерційний варіант) | |||||||||||
Вага гільзи, г: | 2,1 | |||||||||||
Балістичні властивості | ||||||||||||
| ||||||||||||
Довжина тестового стволу: 84 Джерело: C.I.P. |
5,45 × 18 мм МПЦ (Малокаліберний Пістолетний Центрального запалення, Індекс ГРАУ — 7Н7) — радянський малокаліберний пістолетний набій з підвищеною пробивною здатністю кулі.
В кінці 1960х років в СРСР були ініційовані роботи по створенню нового пістолетного патрона МПЦ (малокаліберний патрон центрального бою) для малокаліберного пістолета прихованого носіння, призначеного для озброєння командного складу КДБ і МВС.
Розробка набою була доручена провідній групі конструкторів і технологів ЦНДІ «Точмаш» під керівництвом О.І. Бочина (А. Д. Денисової, Г.П. Шаміної і Л.С. Ніколаєвої)
Денисова провела дослідження з вибору оптимального калібру. Спочатку роботи проводилися з калібром 6,35 мм, але за певних причин (насамперед, за габаритам) вибір був зупинений на набої калібру 5,45 мм. В ході досліджень відпрацьовувалися кулі різних конструкцій: зі свинцевим і зі сталевим осереддям. Кулі з свинцевим осереддям були досить важкі і мали недостатню пробивну дією. Проходили випробування кулі зі сталевим осереддям різної довжини, ваги і форми конічної частини осереддя (гострі і тупі).
У 1973 році на озброєння був прийнятий пістолет ПСМ.
У 1979 році на озброєння був прийнятий набій з кулею з комбінованим осереддям- сталевим і свинцевим.
Виробництво набою було освоєно в Болгарії, на заводі в місті Лясковець.
Гільза набою латунна, пляшкової форми з кільцевою проточкою. У гільзі міститься пороховий заряд масою 0,16 г. Куля оболонкова, загострена з притупленим носиком (для зниження можливості рикошетів), закріплена в гільзі шляхом кернення. Оболонка кулі біметалічна. Початкова швидкість кулі - 315 м/с, максимальний тиск в патроннику не перевищує 133 МПа. Висока початкова швидкість і малий діаметр 5,45 мм гострої кулі забезпечує високу пробивну дію, в тому числі - ураження цілей в бронежилетах 1-2 класів (куля не розриває нитки бронетканини, а розсовує їх). У той же час, зупиняюча дія порівняно невисока (за винятком попадання в життєво важливі органи).
Набій 5,45 × 18 мм використовується в пістолеті ПСМ (і його комерційної модифікації ІЖ-75), а також в пістолетах «МЦ», ОЦ-26 і автоматичному пістолеті ОЦ-23 «Дротик» та ножі який стріляє «Хамелеон».
Виробництво набоїв 7Н7 було розгорнуто на патронному заводі № 38, де тривало до 1990 року, поки завод не був закритий. Випускалися наступні варіанти набоїв 5,45х18 мм:
Також на базі гільзи патрона МПЦ фахівцями ТЕХКРИМ для газового пістолета ПГ були розроблені цивільні газові і холості набої.