Шахриха́нський район (колишній Московський район; узб. Шаҳрихон тумани, Shahrixon tumani) — один з 14 районів Андижанської області Узбекистану. Розташований в західній її частині. Адміністративний центр — місто Шахрихан.
Утворений 29 вересня 1926 року.
Площа району становить 330 км².
Населення становить 227,5 тис. осіб. Більшу частину складають узбеки. Проживають також росіяни, татари, киргизи, таджики, уйгури, казахи та інші народи. Щільність населення становить 680 чол./км².
Район складається з 1 міста (шахарі) — Шахрихан та 12 сільських рад (кішлак-фукаролар-їгині) — Абдубай, Ґулістан, Назармахрам, Найнава, Пахтаабад, Таштепа, Чужа, Юкарі-Шахрихан, Янгіюл, Узбекистан, Урта-Шахрихан, Хакікат.
Район розташований в широкій долині Шахрихансаю, на рівнині між адирами Кува-Андижан та Карадар'єю. Середня висота 400—680 м. Верхня частина рівнини утворена алювіальними відкладами четвертинного періоду.
Клімат континентальний, зима м'яка, літо тепле. Пересічні температури липня +27-29 °C, січня −2,5-3,2 °C. Вегетаційний період становить 212—216 днів. За рік випадає в середньому 300—350 мм опадів.
Територією району проходять канали — Великий Ферганський канал та Шахрихансай.
Ґрунти сіроземи, лучні сіроземи, болотисто-лучні. Деякі ділянки — піщані.
На цілинних ділянках зростають пальчатка, очерет, осока, янтак, перлівниця Лемана, паслін, портулак городній, лебеда, м'ята, хвощ, сорго. Серед диких тварин поширені лисиця, заєць, птахи ( шилодзьобка, горобець, ластівка, перепілка, ворона, лелека, сорока, горлянка).